Ніколи ще травневий ранок не був таким святковим. А свято відчувалося у всьому. Насамперед, у незвичних квітах, які зробили своїми руками випускники одинадцятого класу. Квіти з пап’є-маше, а в середині кожної великої квітки прізвище і ім’я випускника. Така різнокольорова, весела стежина з квітів зустрічала учнів і гостей, що прийшли до школи. І від цього підіймався настрій.
Квіти, квіти…Святково одягнуті школярі. Лунає Гімн нашої країни. Ось вони, наші одинадцятикласники. Хлопці -поважні, виглядають вже набагато дорослішими, а дівчата- з бантиками.
Святкову лінійку урочисто відкрито. Ведучі з натхненням проголошують виступ за виступом. Школярі збуджені, вони відчувають радість: закінчився ще один навчальний рік.
І ось двоє високих юнаків підхоплюють на плечі маленьку дівчинку, в руках якої лунає шкільний дзвінок.
Кожного року все повторюється, але всі радіють і з нетерпінням чекають цього моменту. В кінці свята батьки випускників ведуть своїх, вже дорослих, дітей на останній в їхньому житті урок. Там їх чекає класний керівник Лагодинська Людмила Анатоліївна, щоб провести останню виховну годину за участю батьків і дітей.
Цей травневий ранок залишиться назавжди у пам’яті всіх, хто був присутній.
Виступає гість свята ПП Дубинченко Микола Васильович
Слова вітання від сільського голови Ратушнюка А.В.
|