Шановні батьки!
У результаті бойових дій на Сході України в незаконному обігу опинилася велика кількість зброї та боєприпасів. Почастішали випадки травмування і загибелі людей, зокрема дітей, унаслідок незаконного поводження зі зброєю та боєприпасами.
Працівники поліції постійно уживають заходів для запобігання їх потраплянню до мирного населення. Але необхідно, щоб близькі люди в житті дитини, зокрема Ви, батьки роз»яснили їй, як поводитися у разі виявлення вибухонебезпечних предметів.
Виділіть декілька хвилин на розмову з дітьми. Пам»ятайте: ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди, потрібно дати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.
Інформуємо, що при виявленні вибухонебезпечного пристрою або підозрілої речі необхідно негайно повідомити про знахідку представників поліції та аварійно-рятувальних служб за номерами 101, 102.
При цьому, категорично забороняється:
- - торкатися предмета і пересувати його;
- - користуватися засобами радіозв»язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);
- - заливати його рідинами, засипати грунтом або чимось його накривати;
- - здійснювати на підозрілий предмет звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів і нагрівання.
Подбайте про безпеку своїх дітей, адже їх життя та здоров»я – найбільша цінність.
Дякуємо за розуміння!
Новоград-Волинський відділ поліції
ГУНП в Житомирській області
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Питання відвідування учнями школи є сьогодні надзвичайно важливим, тому нагадуємо, що згідно з Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 № 646, рішення колегії Головного управління освіти і науки Київської облдержадміністрації від 25.09.2012 (протокол № 4), наказу головного управління освіти і науки Київської облдержадміністрації від 28.09.2012 № 295 «Про стан виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2000 №646 «Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку»:
1) Відсутність без поважних причин вважається прогулом і може бути підставою для припинення навчання учня в школі.
2) Учні, які тимчасово не відвідували загальноосвітній заклад, подають медичну довідку чи письмове пояснення батьків або осіб, які їх замінюють, про причину відсутності на уроках, які зберігаються в особовій справі учня протягом навчального року.
3) Відсутність через поважні причини має бути підтверджена усно (батьки мають зателефонувати до школи не пізніше початку 1-го уроку, а надалі – надати документ, що підтверджує причину пропуску).
4) У випадку запланованої тривалої відсутності (більше 2-х днів) батьки учня мають заздалегідь надати адміністрації заяву з визначенням терміну та причини відсутності, до якої додаються копії документів – путівки, авіаквитків тощо.
БАТЬКИ ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ І РОЗВИТОК ДІТЕЙ,
а тому зобов'язані забезпечувати відвідування учнями уроків у навчальних закладах:
І. Згідно Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
ІІ. Згідно Кодексу про адміністративні правопорушення України:
- Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ІІІ. Згідно Кримінального кодексу України злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
IV. Згідно Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Положення про загальноосвітній навчальний заклад у разі невиконання батьками та особами, які їх замінюють, обов’язків, передбачених законодавством, загальноосвітній навчальний заклад може порушувати клопотання про відповідальність таких осіб, у тому числі позбавлення їх батьківських прав.
Інспектор
Новоград-Волинського відділу поліції
Головного Управління Національної поліції
в Житомирській області
майор поліції
Литвинчук Надія Леонідівна
Контактний телефон 0931889327
Контактні телефони чергової
частини 102, 52225
Адреса: м. Новоград-Волинський
вул. Івана Франка 3-А
каб. № 17, 18
Електронна адреса: «kmsn@kmsn.zito.ua”
Пам’ятка для батьків
1. Ніколи не займайтесь „виховною роботою” у поганому настрої.
2. Чітко визначте, що ви хочете від дитини ( і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.
3. Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.
4. Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні і недоцільні кроки до мети.
5. Не пропустіть моменту, коли досягнуто перші успіхи. Відмітьте їх.
6. Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.
7. Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам’ятайте: сутність людини і її окремі вчинки – не одне й те саме.
8. Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважаючи на помилку.
9. Виховання – це наступність дій.
10. Вихователь повинен бути твердим, але добрим.
Ви повинні знати:
1. З ким приятелює ваша дитина.
2. Де проводить вільний час.
3. Чи не пропускає занять у школі.
4. У якому вигляді або стані повертається додому.
Не дозволяйте дітям та підліткам:
1. Йти з дому на довгий час.
2. Ночувати у малознайомих для вас осіб.
3. Залишатися надовго вдома без нагляду дорослих, родичів на тривалий час вашої відпустки.
4. Знаходитися пізно ввечері і вночі на вулиці, де вони можуть стати жертвою насильницьких дій дорослих.
5. Носити чужий одяг.
6. Зберігати чужі речі.
Ви зобов’язані помітити і відреагувати, коли:
- в домі з’явилися чужі речі (виясніть, чиї вони);
- в домі є запах паленої трави або синтетичних речовин (це може свідчити про куріння сигарет із наркотичними речовинами);
- в домі з’явилися голки для ін’єкцій, дрібні частинки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд (це може свідчити про вживання наркотичних препаратів);
- в домі з’явилися ліки, які діють на нервову систему і психіку (виясніть, хто і з якою метою їх використовує);
- в домі надто часто є запах засобів побутової хімії – розчинників, ацетону тощо (це може свідчити про захоплення дітей речовинами, які викликають стан одурманювання);
- відбулася швидка зміна зовнішнього вигляду та поведінки дітей: порушилася координація рухів, підвищилася збудженість або в’ялість, з’явилися сліди від заштриків на венах, розширення зіниць тощо (це може свідчити про вживання дитиною наркотичних речовин).
Поради батькам як оцінювати шкільні “успіхи” своїх дітей
З боку батьків у стосунках зі своїми дітьми необхідно зменшувати хворобливість переживань дітей з приводу невдач, допомагати їм емоційно переборювати ситуації, які пов’язані з шкільними оцінками. Похвала необхідна, але треба вказати на помилки, недоліки, неточності.
Як ставитися до шкільної оцінки в сім’ї? Як зробити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на дитини, а не пригнічувало її ще більше.
Правило 1: заспокойтеся. Сконцентруйте свою увагу на диханні: 1,2, ...10 Відчуйте спокій, рівновагу. Згадайте про свої колишні “успіхи” “Постійте в черевичках” своєї дитини. А тепер можна починати розмову, а може ... тільки послухати дитину, співчуваючи її бідам, а може ... допомогти розібратися у складній теоремі, а може ... Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що включити в автомобілі “газ” і натиснути на гальма.
Правило 2: не поспішайте. Старий, вічний, педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини “все й одразу” Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому навіть не уявляємо, як нашкодили. Нам потрібно щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає “зубрилою, яка ненавидить учнів, школу, а може й...вас
Правило 3: безмежна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її “успіхи” у школі. Вона відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі. А як же ставитися до невдач? Вона вас засмучує і ... все.
Правило 4: не бийте лежачого. “Двійка”, а для когось і “четвірка” – достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні й ті ж помилки. Дитина очікує спокійної допомоги.
Правило 5: щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати той, якого ви найбільше хочете позбавитись, і говоріть тільки про нього.
Правило 6: вибирайте найголовніше, почніть з ліквідації тих шк. труднощів, котрі найзначніші для неї.
Правило 7: головне – хваліть виконавця, а критикуйте невиконання. Дитина схильна оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку від особистості.
Правило 8: найважче: оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та успіхами-неуспіхами сусідського Івана.
Правило 9: не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Нема такого двієчника, котрого немає за що похвалити.
Правило 10: виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися, укорінюватися дитяча віра в себе і в успіхи своїх навчальних зусиль Оцінювати дитячу працю потрібно досить індивідуально, тактовно. Тоді в дитини нема ілюзії повного успіху, відчуття повної невдачі
Правило 11: ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі і вона спробує їх досягти Не спокушайте дитину цілями, яких неможливо досягти.
Правило 12: Не рвіть останню нитку. Якщо зацікавленості в навчанні нема, а в дитини є хобі, сфера живого інтересу, то треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це саме та ниточка, за яку можна “витягнути” дитину до активного життя у навчанні.
Для того, щоб ці правила виявилися ефективними, необхідно їх об`єднати: дитина повинна бути не об`єктом, а співучасником власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення. Уміння себе оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися – головного засобу подолання труднощів у навчанні.
Поради батькам
У батьків із школою стосунки нерідко бувають складні... За десять років багато з них так і не можуть переступити через страх відвідування батьківських зборів, "індивідуальних консультацій", на які періодично запрошують вчителі. Але будь-хто з батьків розуміє: роз'єднаність із школою викликає непривабливі наслідки для обох сторін, не кажучи про дитину, яка, як і в давні часи, залишається яблуком розбрату двох соціальних інститутів – сім'ї та школи.
Школа не завжди може задовольнити всі запити батьків. Зрозуміло також, що наявні у школі умови вимагають кращого, а рівень оплати праці, що існує зараз у системі освіти, не дозволяє батькам наполягати на багатьох своїх вимогах. І все ж таки... Якщо глянути на ситуацію по-іншому, то що ж зрештою залежить від нас, батьків? Як ми будуємо наші взаємостосунки зі школою? Не є таємницею те, що школа – це величезний "полігон" для конфліктів, які часом провокуються нами, батьками. Змінити устрій шкільної системи нам не під силу, але, можливо, можна змінити щось у собі?..
Не вимагайте від школи більше, ніж вона може дати. Школа – це частина життя дитини. У першокласників – більша, у випускників – менша. Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина жила цікавим життям і поза школою, тоді можливі шкільні поразки і невдачі не будуть настільки руйнівними для її особистості.
Учителі, як і всі інші люди, різні. Не узагальнюйте і не переносьте своє невдоволення на весь колектив школи. Напевне, серед педагогів знайдуться ті, з ким ви можете знайти спільну мову та розуміння.
При виникненні неприємної ситуації, пов'язаної з вашою дитиною, пам'ятайте, будь ласка, що ви – єдина людина, здатна надати їй моральну підтримку при загальному "розборі". Ваше завдання в школі – прояснити становище, а от усі "заходи" краще застосовувати вдома після ретельного спільного обговорення із сином чи донькою.
Приходячи до школи, обов'язково просіть вести діалог на основі конкретних фактів, а не на основі особистих вражень учителів. Враження бувають інколи дуже суб'єктивними, і не варто опиратися лише на них. Намагайтеся зібрати різноманітну інформацію про життя дитини і проаналізуйте її самостійно.
Спробуйте також зрозуміти не тільки особливості поведінки вашої дитини в класі (школі), але й загальну атмосферу навчального закладу. Будь-які вчинки дітей пов'язані із соціальним контекстом, в якому вони розвиваються. Не кваптеся робити поспішні висновки, не зрозумівши справжньої причини саме такої поведінки дитини.
Не приймайте вчительську правоту на віру. Звичайно, не слід обговорювати з дитиною тільки негативні якості (вчинки) учителів. Спробуйте в кожному явищі знайти ту краплю корисного, яка неодмінно присутня в ньому. Вчіть цьому дитину.
Намагайтеся регулярно приходити на батьківські збори. По можливості просіть класного керівника повідомити порядок денний та тривалість зборів.
На самих зборах піднімайте питання загального характеру, важливі для всіх. Усі проблеми, пов'язані саме з вашою дитиною, доцільно розглянути в індивідуальній розмові з учителем. Однак, краще для такої розмови вибрати спеціальний час, оскільки після загальних зборів повноцінна розмова може не відбутися, певні нюанси залишаться нез'ясованими.
Подумайте, чим саме ви можете допомогти школі чи конкретному вчителеві. Не завжди ця допомога повинна проявлятися у матеріальній підтримці. Може статися, що ви володієте якоюсь корисною для школи інформацією чи можете надати консультації, пов'язані з вашою професійною діяльністю або здатні допомогти школі у тиражуванні навчальних матеріалів, забезпеченні комп'ютерними програмами тощо.
Ваша активна участь у житті школи сприятиме позитивному впливові не тільки на вашу дитину, але й на весь освітній простір, в якому вона знаходиться.
І останнє. Для того, щоб навчити дитину дотримуватися соціальних норм, батьки повинні не тільки розповідати про них людині, котра дорослішає, але й демонструвати це на практиці. Подумайте, будь ласка, якими бачить дитина ваші ділові та особисті стосунки з учителями? Чи згодні ви, щоб ваші син чи донька будували свої взаємостосунки з людьми, користуючись саме вашим прикладом? Якщо так – вас можна тільки привітати. Якщо ні – ви маєте час, щоби щось змінити.
