Чижівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Середа, 21.08.2019, 13:51
Меню сайту

Годинник

Чижівська ОТГ

Корисні сайти

!

Вхід на сайт

Погода

Календар

Архів записів

!

КАЛЕЙДОСКОП ПОРАД

ПОГОВОРИМО ПРО НЕБАЖАННЯ ЧИТАТИ

         Як часто доводиться чути, що дитина не любить читати, навіть до сліз доходить!...

         З давніх давен прийшла до нас думка:

«Люди перестають мислити, коли перестають читати». І батьки, і вчителі відзначають той факт, що діти сьогодні читають вкрай мало, нерідко тільки ті твори, які задають в межах шкільної програми (та й то скорочену версію). Домашні бібліотеки не приваблюють їх взагалі. Підлітки, замість того, щоб читати великі твори, передивляються класику «на відику», який є у значної частини сімей.

         Не секрет, що є родини, де ввечері або у вихідний день телевізор працює цілодобово, а більшість куплених в часи дефіциту книжок стоять у шафі за склом і просто прикрашають інтер’єр. У таких родинах дитина бачить батька з газетою в руках і практично ніколи – з книжкою. Це формує ставлення до книги як до речі, без якої можна нормально прожити. Тоді вимогу до дитини : «Вимкни телевізор негайно і сідай читати!», - треба зняти. І робити з цього трагедію не варто. Хтось із ваших знайомих вміє і любить в'язати та шити, а Ви – ні, і живете при цьому без комплексів і почуття неповноцінності.

         Всі люди -  різні. І якщо Ваша дитина не хоче читати, порівнюйте її не з сусідською дівчинкою, яка вільно читає у 5 років, а із собою. Так буде об’єктивніше.

         Якщо Ви все-таки хочете, щоб дитина любила читати, хай вона чує, як ви обговорюєте з чоловіком, бабусею чи подругою прочитану книжку. Та й просто бачить Вас із книгою в руках. При цьому принципово неважливо, що дитина цієї книжки не читала і не знає її зміст. Головне, що Ви ставитесь до книжок серйозно, цінуєте і поважаєте гарну літературу. І добре якщо це будуть не тільки художні книжки, але й газети, якісно ілюстровані журнали. Ваш позитивний приклад стане ціннішим для формування потреби в читанні, ніж довгі лекції щодо користі книжок.

         Не випереджайте подій, якщо йдеться про дошкільника. Навчиться малюк читати швидко, перестане вважати це важкою роботою – і почне читати. Можливо, навіть доведеться думати над тим, як зробити так, щоб син не ковтав книжок, не читав під ковдрою, псуючи зір, не їв із книжкою в руках.

  

І ще кілька порад для позитивного залучення дитини до читання:

-         уникайте на перших етапах неілюстрованої літератури з дрібним шрифтом та в м’якій обкладинці, яка не дає книжці повністю розгорнутися;

-         не допускайте тиску на дитину з приводу техніки читання (з годинником в руках і суворим виразом обличчя), покарання, погроз на зразок: «Якщо ти зараз не візьмешся за книжку, то…», оскільки це може призвести до зворотної реакції – сталої нелюбові до читання взагалі;

-         дуже уважно поставтеся до змісту підібраних книжок – вони повинні бути дуже цікавими, захопливими, написаними зрозуміло і просто, краще короткі, ніж довгі;

-         привчайте охайно, з любов’ю ставитись до книжок, але не забороняйте дитині роздивлятись літературу, яка, з Вашої точки зору, ще не відповідає віку або занадто дорога; хай роздивляється ілюстрації, читає короткі підписи і мріє про ті часи, коли сама, без допомоги дорослих зможе все це прочитати;

-         використайте маленьку хитрість: початок описового характеру прочитайте самі, а коли події почнуть розгортатися і сюжет стане динамічнішим, запропонуйте дитині дочитати самій;

-         перевіряйте, чи доступний текст для розуміння, оскільки інколи книжки містять незрозумілі слова або звороти;

-         підвищуйте техніку читання завдяки ігровим прийомам роботи з текстами-анаграмами, запропонуйте читати слова або речення, де букви в словах помінялися місцями (ялубко, змаи, озоре, тсіл, дург, тощо); варто використати книгу В. Едигея «Вчися читати, малюк»;

-         запропонуйте дитині знаходити помилки в тексті, який Ви читаєте вголос, а вона очима стежить за правильністю вимовлених слів. 

Проте, памятайте, що навчити малюка читати – не самоціль виховання. Не робіть з цього предмет постійного обговорення, не концентруйтеся на цьому занадто. Обережно і обачно, ненав’язливо для дитини розвивайте техніку читання – і в результаті це підвищить інтерес до книги.     

        ХАЙ ЩАСТИТЬ ВАМ, ШАНОВНІ БАТЬКИ!

 

 ПОРАДИ БАТЬКАМ

КОЛИ ВАШІ ДІТИ ЗДАЮТЬ ІСПИТИ… 

1.     Контролюйте, скільки спить Ваш син чи донька. Регулярне недосипання небезпечне для психіки, послаблює імунітет і загострює хронічні захворювання дітей. 

2.     В екзаменаційний період дуже важливе харчування випускників. Воно має бути повноцінним. Підліткам слід давати продукти, які містять вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. У натуральному вигляді є в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині, волоських горіхах. 

3.     Споживання на добу восьми склянок рідини позитивно впливає на організм, зокрема, покращується робота нирок, вони краще протидіють урологічним інфекціям. При цьому корисно пити звичайну воду, натуральні соки. Вживання кави не підвищує працездатності, підсилює стрес, викликає сильну сечогінну дію, що призводить до зневоднення організму і підвищеної роздратованості. 

4.     Звертайте увагу на посуд, з якого їдять Ваші діти. Краще, аби він був золотавий. Цей колір заспокоює нервову систему, концентрує увагу, покращує настрій і пам'ять. 

5.     Частіше спілкуйтеся зі своїми дітьми, переймайтеся їхніми проблемами, допомагайте розв’язувати їх. Займіть позицію «друга» для своїх синів і дочок.

  

ПРОФІЛАКТИКА ПСИХОЛОГІЧНИХ ТРАВМ ДИТИНИ 

З першої миті життя дитина шукає любові й підтримки своїх батьків. Еріх Фром виділив два напрямки впливу батьків на дитину: турбота про задоволення фізичних потреб дитини та ставлення до дитини, що визначає її любов до життя. Коли батьки добре ставляться до дитини, це допомагає їй зрозуміти – життя прекрасне.

         «Виховання дітей потребує терпіння, самовідданості та внутрішньої стабільності»,- стверджує спеціаліст із вивчення психологічних травм дитини Тіна Грімберг.

         Важко собі уявити, що роздратована, а інколи навіть розлючена мати, яка кричить своєму п’ятирічному синові: «Я вб’ю тебе!», або «Ти вчинив погано, я не люблю тебе», або «Я ніколи більше не дозволю тобі кататися на велосипеді!» - усвідомлює, якими можуть бути наслідки її висловлювань. Адже вона не замислюється над тим, що все це дитина сприймає цілком серйозно, вірить цьому, лякається, можливо, на все життя.

 

ВИДИ ПОВЕДІНКИ ДОРОСЛИХ, ЩО МОЖУТЬ СПРИЧИНИТИ ПСИХОЛОГІЧНУ ТРАВМУ В ДИТИНИ 

         Насамперед, це відмова у визнанні, зневіра в дитині, неприйняття її. Наприклад: «Ось Ігор у нас хороший хлопчик, а ти, незграбо, вічно потрапляєш у якісь пригоди…».

         Приниження – постійне джерело психологічних травм. Як же часто тільки батьки спускають дитину з високого рівня самооцінки на низький простими словами: «дурень», «телепень», «бовдур»… І її особистість знецінюється. Особливо небезпечно робити це при сторонніх.

         Тероризуванняколи дорослі погрожують дітям фізичною карою: «Я не знаю, що я з тобою зроблю», або «Я ладна тебе вбити!», чи «Я зараз візьму ремінь…».

 Не менше травмує дитину й ізоляція. Наприклад, якщо її зачиняють у кімнаті, в коморі саму, забороняють гратися з однолітками.

         І, нарешті, емоційне ігнорування. Багато батьків вважають, що суворе виховання підготує дитину до суворого життя. І тому часто відмовляють їй у співчутті та турботі, не обіймають і не пестять, не цілують і не розмовляють із нею.

  

ЯК НЕ ДОПУСТИТИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТРАВМ ДИТИНИ? 

1.  Насамперед, дорослим треба навчитися формувати партнерські дружні стосунки в сім’ї. Навчитися уважно й шанобливо ставитися одне до одного, відкрито висловлювати свої почуття та обговорювати проблеми. 

2.     Дуже корисно навчитися боротися зі стресом, мирно розв’язувати конфлікти, уникати їх. 

3. Добре було б зрозуміти, яких психологічних травм дорослі зазнали в дитинстві, і спробувати за допомогою психологів подолати їх.

4. Зважившись на батьківство, необхідно ознайомитися з основами дитячої та вікової психології, мистецтвом бути батьками. 

5.     Необхідно навчитися практичних навичок догляду за дітьми. 

6. У своїх дітях варто розвивати здатність розповідати про почуття й турботи батькам і друзям, виховувати в них вміння захистити свої права

     Узагалі, що краще у вашої дитини розвинуті соціальні навички та вміння, то легше вона почувається в товаристві й захищеніша від психологічних травм.

 

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ДИТИНИ 

     Це процес при якому дорослий:

-         концентрується на позитивних сторонах і перевагах дитини для зміцнення її самооцінки;

-         допомагає дитині повірити в себе і свої сили;

-         розказує як уникати помилок, підтримує при невдачах.

 

ЩОБ ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ, НЕОБХІДНО: 

-         спиратися на її сильні сторони;

-         уникати підкреслення промахів;

-         показувати, що ви задоволені нею;

-         вміти і хотіти демонструвати любов і повагу до дитини;

-         проводити з нею більше часу;

-         внести гумор у ваші стосунки;

-         дозволити дитині вирішувати щось самій там, де це можливо;

-         уникати дисциплінарних заохочень і покарань;

-         приймати індивідуальність дитини;

-         виявляти віру в дитину, емпатію (співчуття) до неї;

-         бути одночасно вимогливим і добрим.

 

 СЛОВА ПІДТРИМКИ: 

-         знаючи тебе, я впевнена, що ти все зробиш добре;

-         ти робиш це дуже добре;

-         прекрасно, чудово, вперед, давай далі, я пишаюся тобою;

-         мені подобається, як ти працюєш;

-         я дуже радий твоїй допомозі, дякую. 

     Ми не можемо перераховувати ту безмежну кількість порад для підтримки психологічного комфорту та попередження виникнення психологічних травм, проте кожен із батьків має знати, як підібрати ключик до серця власної дитини, враховувати її індивідуальні особливості та стратегічні напрямки особистісного розвитку.

Copyright MyCorp © 2019
Хостинг від uCoz