Чижівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Понеділок, 27.05.2019, 09:34
Меню сайту

Годинник

Чижівська ОТГ

Корисні сайти

!

Вхід на сайт

Погода

Календар

Архів записів

!

  АДАПТАЦІЯ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

 

 

 

 

 

 

Поняття «адаптація» - одне з ключових у дослідженні живого організму, оскільки саме механізми адаптації, вироблені в результаті тривалої еволюції, забезпечують можливість існування організму в мінливих умовах середовища. Термін «адаптація» широко застосовується як теоретичне поняття психології. Адаптація – динамічний процес, завдяки якому рухливі живих організмів, незважаючи на мінливість умов, підтримують стійкість, необхідну для існування і розвитку.

Адаптація відбувається не одразу. Це доволі тривалий процес, пов’язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Можна виділити 3 основних етапи

ФІЗІОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ

І ЕТАП – орієнтувальний, коли у відповідь на весь комплекс нових впливів, пов’язаних з початком систематичного навчання, відповідають бурхливою реакцією і значним напруженням практично всі системи організму. Ця «фізіологічна буря» триває досить довго – 2-3 тижні.

ІІ ЕТАП – нестійке пристосування, коли організм шукає, знаходить деякі оптимальні (або наближені до оптимальних) варіанти реакцій на ці вияви. На І етапі організм затрачає все, що є, а іноді «бере в борг»; тому вчителю важливо пам’ятати, яку високу ціну «платить» організм кожної дитини в цей період.

ІІІ ЕТАП – період відносного стабільного пристосування, коли організм знаходить найоптимальніші варіанти реагування на навантаження, які вимагають меншої напруги всіх систем…

   Складність пристосування організму до нових умов і нової діяльності визначає необхідність ретельного врахування всіх факторів, які сприяють адаптації і, навпаки, сповільнюють її, заважають.

   Вчитель повинен розуміти це і відповідати за здоров’я кожної дитини.

 ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ

  Адаптаційний процес торкається усіх рівнів організму: від молекулярної до психічної регуляції діяльності. І саме психічна адаптація у цьому процесі відіграє важливу роль.

   Це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості  середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб і реалізацію значимих зв’язків. Процес взаємодії особистості із середовищем полягає в пошуку і використанні адекватних засобів і способів задоволення основних потреб.

   В залежності від стану здоров’я,

 адаптація до нових умов життя може проходити по різному. Виділяють групи дітей з легкою адаптацією, адаптацією середньої важкості і тяжкою адаптацією.

При легкій адаптації стан напруженості функціональних систем організму дитини компенсується у перші два місяці. При адаптації середньої важкості порушення самопочуття і здоров’я більш виражені і можуть спостерігатися на протязі першого півріччя.У частини дітей процес адаптації проходить тяжко, при цьому порушення у стані здоров’я збільшуються від початку до кінця навчального року. Напруження всіх функціональних систем організму найбільше проявляється впродовж першого півріччя на головні болі, поганий сон, зниження апетиту. Такі реакції бувають тим більше виражені, чим різкіший перехід від одного періоду життя до іншого. Велике значення мають такі фактори, як особливість життя дитини в родині.

   Одним із основних критеріїв, які характеризують успішність адаптації, є стан здоров’я дитини і зміна його показників під впливом навчального навантаження. Легку адаптацію, і в певному розумінні адаптацію середньої важкості можна вважати закономірною реакцією організму дитини на зміну умов життя.  Тяжкий перебіг адаптації свідчить про необхідність зміни важкості навчальних  навантажень і режиму навчання.

 СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ

   Навчальна діяльність носить колективний характер, саме тому дитина повинна володіти певними навичками спілкування з однолітками, вміннями працювати у групі.

   Більшість дітей швидко знайомляться, звикають до нового колективу, працюють разом, і попри це, елемент змагання і конкуренції домінує у груповій діяльності. Деякі школярі довго не можуть знайти спільної мови з однокласниками, почувають себе самотньо та незатишно.

   У формуванні стосунків між дітьми на цьому складному для кожної дитини етапі входження в новий колектив важливу роль відіграє вчитель.

   Учень повинен відчути, що йому цікаво і комфортно серед однокласників: йому дуже необхідні їх оцінка та ставлення. Позитивні емоції, які дитина отримує від спілкування з однолітками, багато в чому формують її поведінку, полегшують її адаптацію до школи.

РІВНІ ТА КРИТЕРІЇ АДАПТАЦІЇ

І. ВИСОКИЙ

Учень позитивно ставиться до школи; вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко, глибоко, повністю; розв’язує ускладнені задачі; старанний, уважно слухає вказівки, роз’яснення вчителя; виконує доручення без зайвого контролю; виявляє великий інтерес до самостійної роботи; готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.

ІІ. СЕРЕДНІЙ

Учень позитивно ставиться до школи, її відвідування не викликає негативних переживань;

розуміє навчальний матеріал, якщо вчитель викладає його детально і наочно; засвоює головний зміст навчальних програм; самостійно розв’язує  типові задачі; буває зосередженим тільки тоді, коли зайнятий чимось для нього цікавим; громадські доручення виконує сумлінно; товаришує з багатьма однокласниками.

ІІІ.НИЗЬКИЙ

Учень негативно або індиферентно ставиться до школи; бувають скарги на погане самопочуття; домінує пригнічений настрій; спостерігається порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно, самостійна робота з підручником ускладнена; при виконанні самостійних навчальних завдань не виявляє зацікавленості; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, системетичного нагадування і спонукання з боку вчителів і батьків; зберігає працездатність і увагу за умови тривалих пауз для відпочинку; близьких друзів немає. 

ПРИЧИНИ ШКІЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ

-         низький рівень розвитку загальних здібностей;

-         високий ступінь емоційної нестійкості;

-         не сформованість мотиваційної сфери;

-         високий рівень домагань на тлі низьких можливостей;

-         характерологічні особливості;

-         незрілість психіки;

-         особливості сімейного виховання;

-         стиль педагогічного впливу.

 ПІДТРИМКА ДИТИНИ В ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ ДО ШКОЛИ

1.Спиратись на сильні сторони дитини.

2. Уникати підкреслення невдач дитини.

3. Показувати, що ви задоволені дитиною.

4. Вміти і бажати демонструвати любов до дитини.

5.Вміти допомогти дитині поділити великі завдання на частини, з якими вона може впоратись.

6. Проводити більше часу з дитиною.

7.У стосунках з дитиною активно використовувати гумор.

8.  Знати про всі спроби дитини, які вона здійснила, щоб упоратись із завданням.

9.  Вміти взаємодіяти з дитиною.

10. Дозволяти дитині самій розв’язувати проблеми там, де це можливо.

11.  Уникати дисциплінарних заохочень і покарань.

12.  Приймати індивідуальність дитини.

13.  Проявляти емпатію (розуміння стосунків, почуттів, психічних станів іншої особи) і віру у дитину.

В даний період, важливо проводити рухові ігри, які розвивають гнучкість, швидкість і спритність. 

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

1.     Щоденно читати дитячі книжки.

2.     Разом з дитиною пробувати робити невеличкі перекази прочитаного.

3.     Ставити дитині кілька запитань за текстом.

4.     Дитина повинна володіти хоча б елементарними навичками говоріння, інакше на фоні інших вона буде почуватися неповноцінною і не зможе новий матеріал так, як інші діти.

5.     Спробувати розв’язувати маленькі задачі. Це можна робити у вигляді гри на подвірї, в лісі, де завгодно.

 

Десять особливостей обдарованих дітей

   1.  Завжди чим-небудь зайняті і дуже активні.

2. Хочуть знати більш  Вони докладно і вимагають від дорослих додаткової інформації.

3.  Навчання приносить їм задоволення: вони хочуть учитися і домага­ються успіхів.

4. Здатні займатися самостійно.

5.Уміють критично оцінювати оточуючу їх дійсність і прагнуть про­никнути в суть явищ,не    задовольняючись поверхневими пояснен­нями.

6. Урок представляє для них інтерес тоді, коли використовуються про­блемні методи.

7.На відміну від однолітків краще вміють розкривати відносини між явищами і   cутністю,    систематизувати, класифікувати.

8. Прагнуть працювати і працюють більше від своїх однолітків.

9. Ставлять безліч питань дорослим, що знаходяться поруч, і чекають вичерпної відповіді  на своє питання.

10. Мають  сильно  виражене  почуття  справедливості.

 

 

  

 

 

 

 

 

  

Copyright MyCorp © 2019
Хостинг від uCoz